навігаційний

НАВІГАЦІ́ЙНИЙ, а, е.

Стос. до навігації, пов'язаний з навігацією.

Поволі виростає серед зоряного безміру невелика планетка, над нею спалахують періодичні світлові імпульси навігаційних сигналів (О. Бердник);

Руббан заходився заміряти зірки і щось креслити вугіллям по дошці, зазирати до своєї потаємної навігаційної книги... (Ю. Логвин);

Тренажери імітують справжні навігаційні ситуації, відтворюють картини навколишньої обстановки, що оточують судно (з навч. літ.);

// Признач. для навігації (у 1 знач.).

Це корабель для картини і для навігаційної школи. Для молодих, вірних юнаків (Ю. Яновський);

У навігатора на борту – сучасне навігаційне обладнання, потужна радіостанція (з наук.-попул. літ.);

Судно оснащене сучасними навігаційними приладами – локатором і гірокомпасом (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навігаційний — навігаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. навігаційний — -а, -е. Стос. до навігації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навігаційний — Плавебний, плавб'яний Словник чужослів Павло Штепа
  4. навігаційний — НАВІГАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до навігації. Судно оснащене сучасними навігаційними приладами — локатором і гірокомпасом (Наука.., 2, 1957, 17); Восени приступив [Лужин] до вивчення геодезичних і навігаційних предметів (Видатні вітч. географи.., 1954, 20). Словник української мови в 11 томах