навігатор

НАВІГА́ТОР, а, ч.

1. Фахівець із навігації.

Командир відклав довідник навігатора, який знав напам'ять, але чомусь тримав при собі (В. Логвиненко);

Антуан зробив крок праворуч, пропускаючи навігатора та механіка (О. Тесленко);

Справжній фахівець має бути однаково вправним як у теорії, так і в практиці, тому нерідко бувало так, що штатний пілот виконував навігаційні обрахунки, а навігатор ніс вахту за пультом штурмана (О. Авраменко);

Каменем спотикання для навігаторів усіх часів були Дніпрові пороги. Скільки наших предків зазнало тут аварій! (з наук.-попул. літ.).

2. Пристрій, який використовується для визначення поточного місця розташування кого-. чого-небудь і вибору найкращого маршруту до пункту призначення.

Сучасні автомобільні навігатори здатні прокладати маршрут з урахуванням організації дорожнього руху і здійснювати адресний пошук (з наук.-попул. літ.);

У новому навігаторі інтерфейс і голосові підказки доступні українською або російською мовою. (із журн.).