навіватися
НАВІВА́ТИСЯ, а́ється і НАВІ́ЮВАТИСЯ, юється, недок.
Пас. до навіва́ти і наві́ювати.
Ігор умів чуйним слухом вловлювати несміливу мову провесни, його втіха першим теплом зливалася із щебетом лісового птаства – такий настрій огороджував світлі словесні образи, а от мінорність навівалася осіннім туманом, що лягав на дзеркало Янівського озера білою пеленою (Р. Іваничук);
Цілоденний шум, сповняючи голову, не залишив у ній місця ніяким іншим думкам, крім тих, які навіювались ділом (із журн.);
Для повного розслаблення рук навіюється почуття тепла, яке з'являється за рахунок сильного припливу крові (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навіватися — навіва́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- навіватися — -ається і навіюватися, -юється, недок. пас. до навівати і навіювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навіватися — НАВІВА́ТИСЯ, а́ється і НАВІ́ЮВАТИСЯ, юється, недок. Пас. до навіва́ти і наві́ювати. Цілоденний шум, сповняючи голову, не залишив у ній місця ніяким іншим думкам, крім тих, які навіювались ділом (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 92). Словник української мови в 11 томах