1. Словник української мови в 11 томах

навігатор

НАВІГА́ТОР, а, ч. Фахівець з навігації.

Командир відклав довідник навігатора, який знав напам’ять, але чомусь тримав при собі (Логв., Давні рани, 1961, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навігатор — навіга́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. навігатор — -а, ч. Фахівець із навігації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навігатор — Кораблеводій, мореплавець, див. судноводій Словник чужослів Павло Штепа
  4. навігатор — НАВІГА́ТОР, а, ч. 1. Фахівець із навігації. Командир відклав довідник навігатора, який знав напам'ять, але чомусь тримав при собі (В. Логвиненко); Антуан зробив крок праворуч, пропускаючи навігатора та механіка (О. Словник української мови у 20 томах