1. Словник української мови у 20 томах

навідкладати

НАВІДКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

Відкласти значну кількість чого-небудь.

Жінка стала одбирати книжки .. Чималеньку вже навідкладала купку і ще відбирала (А. Головко);

За кілька днів бабуся навідкладала більше десятка яєць для інкубації (із журн.);

Якимось чудом йому вдалося навідкладати грошей на ремонт будинку (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навідкладати — навідклада́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. навідкладати — -аю, -аєш, док., перех. Відкласти значну кількість чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навідкладати — НАВІДКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Відкласти значну кількість чого-небудь. Жінка стала одбирати книжки.. Чималеньку вже навідкладала купку і ще відбирала (Головко, ІІ, 1957, 452). Словник української мови в 11 томах