навідкладати
навідклада́ти
-аю, -аєш, док., перех.
Відкласти значну кількість чого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навідкладати — навідклада́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- навідкладати — НАВІДКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Відкласти значну кількість чого-небудь. Жінка стала одбирати книжки .. Чималеньку вже навідкладала купку і ще відбирала (А. Головко); За кілька днів бабуся навідкладала більше десятка яєць для інкубації (із журн. Словник української мови у 20 томах
- навідкладати — НАВІДКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Відкласти значну кількість чого-небудь. Жінка стала одбирати книжки.. Чималеньку вже навідкладала купку і ще відбирала (Головко, ІІ, 1957, 452). Словник української мови в 11 томах