навідлі

наві́длі

присл., діал.

1》 Навідліг.

2》 На певній відстані.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навідлі — див. навідліг Словник синонімів Вусика
  2. навідлі — НАВІ́ДЛІ, присл., діал. 1. Навідліг. Правда, як олива, випливе наверх, – сказав Комашко, вдаривши рукою навідлі об стіл (І. Нечуй-Левицький); [Панас:] Якби ж я його побив абощо... А то так тільки, мазнув його навідлі... (М. Словник української мови у 20 томах
  3. навідлі — Наві́длі, наві́дліг, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. навідлі — НАВІ́ДЛІ, присл., діал. 1. Навідліг. [Панас:] Якби ж я його побив абощо… А то так тільки, мазнув його навідлі… (Кроп., І, 1958, 131); Щосили розмахнувши своїм довгим батогом, вартовий хльоснув хижака навідлі, і шуліка каменем звалився на суху землю (Досв. Словник української мови в 11 томах
  5. навідлі — Навідлі, навідлів, навідліг нар. Наотмашь. X. С. VII. 451. Словник української мови Грінченка