1. Словник української мови у 20 томах

навіженість

НАВІЖЕ́НІСТЬ, ності, ж.

Стан за знач. навіже́ний 2, 3.

Я говорив до нього як до хворого, боячись чимсь не догодити й викликати новий напад навіженості (Ю. Смолич);

Провидіння, воліючи остерегти її від самої себе, привело її до Стецька, щоб вона зазирнула собі всередину, угледівши свою навіженість (Е. Андієвська);

Вона бачила його навіженість і розгубленість і теж сповнювалась бентежності (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навіженість — навіже́ність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. навіженість — -ності, ж. Стан за знач. навіжений 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навіженість — НЕСАМОВИ́ТІСТЬ (стан несамовитої людини); ШАЛ, ШАЛЕ́НСТВО, ШАЛЕ́НІСТЬ, РАЖ розм. рідко (від збудження, роздратування, гніву тощо); НАВІ́ЖЕНІСТЬ, НАВІ́ЖЕНСТВО, СКАЗ підсил. розм., ОСКАЖЕНІ́ННЯ підсил. розм., ОСАТАНІ́ННЯ підсил. розм., ОСАТАНІ́ЛІСТЬ підсил. Словник синонімів української мови
  4. навіженість — НАВІЖЕ́НІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. навіже́ний 2, 3. Я говорив до нього як до хворого, боячись чимсь не догодити й викликати новий напад навіженості (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 378). Словник української мови в 11 томах