навіженість

НЕСАМОВИ́ТІСТЬ (стан несамовитої людини); ШАЛ, ШАЛЕ́НСТВО, ШАЛЕ́НІСТЬ, РАЖ розм. рідко (від збудження, роздратування, гніву тощо); НАВІ́ЖЕНІСТЬ, НАВІ́ЖЕНСТВО, СКАЗ підсил. розм., ОСКАЖЕНІ́ННЯ підсил. розм., ОСАТАНІ́ННЯ підсил. розм., ОСАТАНІ́ЛІСТЬ підсил. рідше (від роздратування, гніву і т. ін.). Евеліна в нестямі, схоплена жахною і неспинною несамовитістю, сповзає з ліжка, стає на коліна і запально хреститься (Н. Рибак); Очі (сина) світились такою рішимістю, гнівом і шаленством, що батько, помітивши те все, відступився (А. Шиян); Щезла свідомість. Повна нестяма. Шаленість (М. Коцюбинський); Я говорив до нього як до хворого, боячись чимсь не догодити й викликати новий напад навіженості (Ю. Смолич); Хома відповідає, раптом розлютувавшись до сказу (Ю. Яновський). — Пор. гнів, лють, 1. нестя́ма.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навіженість — навіже́ність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. навіженість — -ності, ж. Стан за знач. навіжений 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навіженість — НАВІЖЕ́НІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. навіже́ний 2, 3. Я говорив до нього як до хворого, боячись чимсь не догодити й викликати новий напад навіженості (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. навіженість — НАВІЖЕ́НІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. навіже́ний 2, 3. Я говорив до нього як до хворого, боячись чимсь не догодити й викликати новий напад навіженості (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 378). Словник української мови в 11 томах