1. Словник української мови у 20 томах

навіз

НА́ВІЗ, возу, ч., діал.

Підвіз, привіз.

На ярмарку не купив кавунів, бо навозу не було (Сл. Б. Грінченка);

Не було великого навозу у сей ярмарок (Сл. Б. Грінченка);

Гарне віно принесла йому жінка! Те поле, де ніщо не хоче рости! Хоч як ти скроплюй його своїм потом, а не видобудеш із нього й тільки, що коштує навіз і насіння (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навіз — на́віз іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. навіз — -возу, ч., діал. Підвіз, привіз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навіз — 1. гній, гайно, обірник, див. екскремент 2. це привіз Словник чужослів Павло Штепа
  4. навіз — Клади навіз (гній) густо, то вродить непусто. Удобрене поле краще родить. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. навіз — НА́ВІЗ, возу, ч., діал. Підвіз, привіз. На ярмарку не купив кавунів, бо навозу не було (Сл. Гр.); Не було великого навозу у сей ярмарок (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  6. навіз — Навіз, -возу м. Подвозъ, привозъ. На ярмарку не купив кавунів, бо навозу не було. Лебед. у. Не було великого навозу у сей ярмарок. Волч. у. Словник української мови Грінченка