навій
НАВІ́Й, во́ю, ч.
Велика котушка, вал у ткацькому верстаті для навивання ниток основи.
Охопивши голову руками і впершися ліктями в навій ткацького верстата, сидів Полікарп у другій кімнаті (М. Стельмах);
Зачали собі [кавалер і дама] навзаєм утішатися .. глузуючи із кросен, навоїв та шпульок (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);
Щоб транспортувати шовк з комбінату до фабрик, його намотують на бобіни, конуси. На підприємствах-споживачах віскозні нитки ще раз перемотують на ткацькі навої, котушки (з газ.);
* Образно. Йдуть години, линуть роки, Вічний ткач снує навій (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навій — наві́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- навій — -вою, ч. Вал у ткацькому верстаті, на який навивають основу. Ткацький навій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навій — Наві́й, -во́ю, -во́єві; наво́ї, -во́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- навій — НА́ВІЙ, вою, ч. Вал у ткацькому верстаті, на який навивають основу. Ткацький навій. Словник української мови в 11 томах