навій

наві́й

ою, ч.

Вал у ткацькому верстаті, на який навивають основу. Ткацький навій.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навій — наві́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. навій — НАВІ́Й, во́ю, ч. Велика котушка, вал у ткацькому верстаті для навивання ниток основи. Охопивши голову руками і впершися ліктями в навій ткацького верстата, сидів Полікарп у другій кімнаті (М. Стельмах); Зачали собі [кавалер і дама] навзаєм утішатися .. Словник української мови у 20 томах
  3. навій — Наві́й, -во́ю, -во́єві; наво́ї, -во́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. навій — НА́ВІЙ, вою, ч. Вал у ткацькому верстаті, на який навивають основу. Ткацький навій. Словник української мови в 11 томах