навіконник
НАВІКО́ННИК, а, ч.
Віконний наличник.
Навіконники і наличники на дверях з вирізками і зарубками, – неначе мережки на рушнику (О. Стороженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навіконник — навіко́нник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- навіконник — -а, ч. Віконна лиштва. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навіконник — НАВІКО́ННИК, а, ч. Віконний наличник. Навіконники і наличники на дверях з вирізками і зарубками, — неначе мережки на рушнику (Стор., І, 1957, 226). Словник української мови в 11 томах