навіконник
навіко́нник
-а, ч.
Віконна лиштва.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навіконник — навіко́нник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- навіконник — НАВІКО́ННИК, а, ч. Віконний наличник. Навіконники і наличники на дверях з вирізками і зарубками, – неначе мережки на рушнику (О. Стороженко). Словник української мови у 20 томах
- навіконник — НАВІКО́ННИК, а, ч. Віконний наличник. Навіконники і наличники на дверях з вирізками і зарубками, — неначе мережки на рушнику (Стор., І, 1957, 226). Словник української мови в 11 томах