навіконник

навіко́нник

-а, ч.

Віконна лиштва.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навіконник — навіко́нник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. навіконник — НАВІКО́ННИК, а, ч. Віконний наличник. Навіконники і наличники на дверях з вирізками і зарубками, – неначе мережки на рушнику (О. Стороженко). Словник української мови у 20 томах
  3. навіконник — НАВІКО́ННИК, а, ч. Віконний наличник. Навіконники і наличники на дверях з вирізками і зарубками, — неначе мережки на рушнику (Стор., І, 1957, 226). Словник української мови в 11 томах