1. Словник української мови у 20 томах

навіритися

НАВІ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., діал.

Набриднути.

Хоч скажи мені, мій милий, чому не буваєш: чи навірилась тобі я, чи вже іншу маєш? (Уляна Кравченко);

– Тебе не переслухаєш. – А хіба навірилася? – Чого б ти навірилася? Якби не схотів слухати, то пішов би та й ліг спати (Л. Яновська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навіритися — наві́ритися дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. навіритися — -рюся, -ришся, док., діал. Набриднути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навіритися — НАВІ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., діал. Набриднути. Скажи мені, мій милий, чому не буваєш: чи навірилась тобі я, чи вже іншу маєш? (У. Кравч., Вибр., 1958, 126). Словник української мови в 11 томах