навіршовувати

НАВІРШО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВІРШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.

Складати яку-небудь кількість віршів.

Усе те, що він [студент] досі навіршував, видалось йому занадто загальним, без змісту (М. Рудницький);

// Віршувати, римувати що-небудь.

У своїх пошуках нового змісту та нової форми наймолодше покоління наших поетів кидається з однієї крайності в другу: то вони навіршовують прописні істини, то знову хочуть приголомшити нас закарлюченими ребусами (з публіц. літ.).