навірчуватися
НАВІ́РЧУВАТИСЯ¹, ується, недок., НАВЕРНУ́ТИСЯ, ве́рнеться і НАВЕРТІ́ТИСЯ, вертиться, док.
1. Обертаючись по гвинтовій лінії, надіватися на що-небудь; нагвинчуватися.
2. тільки недок. Пас. до наві́рчувати¹.
Гайка навірчується на різьбу оправи і переміщує штифт (з навч. літ.);
Пластикові ковпачки легко навірчуються до відказу і забезпечують щільність укупорювання (з мови реклами).
НАВІ́РЧУВАТИСЯ², ується, недок.
Пас. до наві́рчувати².
НАВІ́РЧУВАТИСЯ³, ується, недок.
1. Намотуватися, накручуватися на що-небудь.
День згайновано, а далі терпіння треба доточить і слухати, як на кружалі навірчується срібна нить (П. Мовчан).
2. Пас. до наві́рчувати³.
Гайка навірчується на різьбу оправки і переміщує вліво спеціальний штифт (з навч. літ.);
Поступово полотно тканини навірчується на спеціальний вал (із журн.).
Значення в інших словниках
- навірчуватися — наві́рчуватися 1 дієслово недоконаного виду нагвинчуватися наві́рчуватися 2 дієслово недоконаного виду просвердлюватися наві́рчуватися 3 дієслово недоконаного виду намотуватися Орфографічний словник української мови
- навірчуватися — I -ується, недок., навернутися, -вернеться і навертітися, -вертиться, док. 1》 Обертаючись по гвинтовій лінії, надіватися на що-небудь; нагвинчуватися. 2》 тільки недок. пас. до навірчувати I. II -ується, недок. пас. до навірчувати II. III -ується, недок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навірчуватися — НАВІ́РЧУВАТИСЯ¹, ується, недок., НАВЕРНУ́ТИСЯ, ве́рнеться і НАВЕРТІ́ТИСЯ, вертиться, док. 1. Обертаючись по гвинтовій лінії, надіватися на що-небудь; нагвинчуватися. 2. тільки недок. Пас. до наві́рчувати¹. НАВІ́РЧУВАТИСЯ², ується, недок. Пас. Словник української мови в 11 томах