навірчуватися

наві́рчуватися

I -ується, недок., навернутися, -вернеться і навертітися, -вертиться, док.

1》 Обертаючись по гвинтовій лінії, надіватися на що-небудь; нагвинчуватися.

2》 тільки недок. пас. до навірчувати I.

II -ується, недок. пас. до навірчувати II.

III -ується, недок.

1》 Намотуватися, накручуватися на що-небудь.

2》 пас. до навірчувати III.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навірчуватися — наві́рчуватися 1 дієслово недоконаного виду нагвинчуватися наві́рчуватися 2 дієслово недоконаного виду просвердлюватися наві́рчуватися 3 дієслово недоконаного виду намотуватися Орфографічний словник української мови
  2. навірчуватися — НАВІ́РЧУВАТИСЯ¹, ується, недок., НАВЕРНУ́ТИСЯ, ве́рнеться і НАВЕРТІ́ТИСЯ, вертиться, док. 1. Обертаючись по гвинтовій лінії, надіватися на що-небудь; нагвинчуватися. 2. тільки недок. Пас. до наві́рчувати¹. Словник української мови у 20 томах
  3. навірчуватися — НАВІ́РЧУВАТИСЯ¹, ується, недок., НАВЕРНУ́ТИСЯ, ве́рнеться і НАВЕРТІ́ТИСЯ, вертиться, док. 1. Обертаючись по гвинтовій лінії, надіватися на що-небудь; нагвинчуватися. 2. тільки недок. Пас. до наві́рчувати¹. НАВІ́РЧУВАТИСЯ², ується, недок. Пас. Словник української мови в 11 томах