навісочка
НАВІ́СОЧКА, ки, ж., етн.
Прикраса, яку підвішують на обрядовому весільному гільці.
Що в нашому гільці сребряні [срібні] навісочки (Сл. Б. Грінченка);
* Образно. Друга жінка любила мене, коли ми були, як кольорові скляні навісочки, завинені у бавовну (В. Голобородько).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me