навіщо

НАВІ́ЩО, присл.

1. Для чого або з якою метою.

На уроці анатомії вчитель питає: – Скажіть, діти, навіщо людині зуби.? Всі мовчать. Тут підводиться одна дівчина і каже: – Ще для того, щоб боліти (народний жарт);

– Кажи скоріш, навіщо ти мене покликала сюди? Мені ніколи (М. Хвильовий);

Такий був радий, що навіть не подумав, куди й навіщо везе його Ситник (П. Загребельний);

// Чому, з якої причини.

– Степане, навіщо ти таку негарну жінку вибрав.? – Люди добрі! Якби вам мої очі, то вона вам сонцем світила б (народний жарт);

Навіщо, навіщо це сталося? Навіщо він вистрелив їй у спину двома розривними підряд? (О. Гончар);

Він говорив правду, але я все ще не знав : навіщо? (І. Росоховатський);

Навіщо я слухаю цей балаган, навіщо читаю газети, навіщо дивлюся всю цю чортівню, якщо можна слухати музику Паганіні?! (Л. Костенко).

2. Уживається як сполучне слово в підрядних реченнях причини та мети.

Вона тепер знала, навіщо батько шукав хреста в неї на грудях (М. Коцюбинський);

Він почекає, поки Галя не скаже, навіщо вона його кличе (І. Багмут);

Ярка була здивована, не могла зрозуміти, навіщо такий експеримент (Ю. Винничук);

Я не знаю, навіщо мені був потрібен цей відступ (Ю. Андрухович).

(1) Наві́що і прові́що – невідомо для чого.

– Потурати йому, – заклекотіли які заможні, – щоб то своє віддати навіщо і провіщо, а далі й ходи за своїм добром (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

навіщо

Значення в інших словниках