навіщати
НАВІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАВІСТИ́ТИ, іщу́, істи́ш, док., кого – що
Те саме, що наві́дувати 1.
От тут-то душі ликовали, Що праведно в миру живали, Еней і сих тут навіщав (І. Котляревський);
Через день навіщав [свекор] сватів (Панас Мирний);
Тоді нема ні кума, ні побратима, Нікому в хату вступити, Добрим здоров'ям навістити (з думи);
Був гарний осінній день, коли Ґава знову навістив хату Староміського (І. Франко);
Сорочинська трагедія сколихнула громадськість. Збирався Панас Якович навістити своїх приятелів у потерпілому селі (І. Пільгук);
Я прийшов .. навістить плацдарм і переправу, і героїв пам'ять вшанувать (І. Гончаренко);
* Образно. Як вона тремтіла.., як побоювалася, щоб його яке лихо не навістило (А. Крушельницький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навіщати — навіща́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- навіщати — -аю, -аєш, недок., навістити, -іщу, -істиш, док., перех. Те саме, що навідувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- навіщати — Відвідувати, відвідати, повідвідувати, навідуватися, навідатися, понавідуватися, провідувати, провідати, попровідувати, перевідувати, перевідати, поперевідувати Словник чужослів Павло Штепа
- навіщати — ВІДВІ́ДУВАТИ кого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИ до кого, БУВА́ТИ в кого, де, ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИ розм., ВІЗИТУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
- навіщати — НАВІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАВІСТИ́ТИ, іщу́, істи́ш, док., перех. Те саме, що наві́дувати 1. Через день навіщав [свекор] сватів (Мирний, І, 1954, 230); — Я на-віщатиму вас, коли буде змога (Шиян, Партиз. Словник української мови в 11 томах
- навіщати — Навіща́ти, -ща́ю, -єш сов. в. навісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. = навідувати, навідати 1. Словник української мови Грінченка