навіщати

Відвідувати, відвідати, повідвідувати, навідуватися, навідатися, понавідуватися, провідувати, провідати, попровідувати, перевідувати, перевідати, поперевідувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навіщати — навіща́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. навіщати — -аю, -аєш, недок., навістити, -іщу, -істиш, док., перех. Те саме, що навідувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навіщати — НАВІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАВІСТИ́ТИ, іщу́, істи́ш, док., кого – що Те саме, що наві́дувати 1. От тут-то душі ликовали, Що праведно в миру живали, Еней і сих тут навіщав (І. Словник української мови у 20 томах
  4. навіщати — ВІДВІ́ДУВАТИ кого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИ до кого, БУВА́ТИ в кого, де, ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИ розм., ВІЗИТУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  5. навіщати — НАВІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАВІСТИ́ТИ, іщу́, істи́ш, док., перех. Те саме, що наві́дувати 1. Через день навіщав [свекор] сватів (Мирний, І, 1954, 230); — Я на-віщатиму вас, коли буде змога (Шиян, Партиз. Словник української мови в 11 томах
  6. навіщати — Навіща́ти, -ща́ю, -єш сов. в. навісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. = навідувати, навідати 1. Словник української мови Грінченка