навіюваність
НАВІ́ЮВАНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до наві́юваний.
Природа гіпнозу – психологічна, ця властивість навіюваності притаманна всім людям тією чи іншою мірою (С. Андрухович);
Навіюваність буває у тих людей, які не мають стійких переконань, твердих принципів, які некритично наслідують інших, вагаються між протилежними поглядами (з наук. літ.);
Натовп схильний піддаватися навіюванню .. І ставити у вину натовпові його підвищену навіюваність так само безглуздо, як і окремій людині (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навіюваність — наві́юваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- навіюваність — -ності, ж. Властивість особи, що проявляється в підвищеній сприйнятливості психічного впливу іншої особи. Великий тлумачний словник сучасної мови