навіювання
НАВІ́ЮВАННЯ, я, с.
Дія за знач. наві́ювати 3, 4.
Тій же задачі імпресіоністичного навіювання служить і тонкий, не чуваної доти музичності, вірш Тичини (М. Зеров);
Нищення української культури політичні гіпнотизери вперто називали боротьбою за українську культуру, і це пропагандистське навіювання багатьох позбавляло розуму й волі, давало немалі плоди (І. Дзюба);
Про всяк випадок я зробив йому легке навіювання, спрямувавши його думки в потрібне русло (О. Авраменко);
У випадку з операцією без наркозу під впливом навіювання організм хворої виділяв ендорфіни (з наук. літ.);
Бехтерев твердив, що основою навіювання є неусвідомлюване людиною привнесення побічної ідеї (з наук.-попул. літ.);
Навіювання передбачає некритичне сприймання висловлених кимось думок (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- навіювання — наві́ювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- навіювання — -я, с. 1》 Дія за знач. навіювати 3), 4). 2》 Те саме, що сугестія. || Спрямована психічна дія, яка сприймається суб'єктом пасивно, без критичної оцінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навіювання — (від лат. suggero — навіюю, раджу) — психічний вплив однієї людини на іншу, який має на меті актуалізацію або зміну психічних установок, ціннісних орієнтацій, мотивів, ставлення, оцінок, вчинків, поведінки та ін. окремої людини чи групи людей. Словник-довідник музичних термінів
- навіювання — НАВІ́ЮВАННЯ (цілеспрямований вплив на волю й почуття людини), НАВІ́ЯННЯ, СУГЕ́СТІЯ книжн.; ГІПНО́З, ГІПНОТИЗУВА́ННЯ (усипляння шляхом навіювання та вплив на волю людини в такому стані). Словник синонімів української мови
- навіювання — НАВІ́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. наві́ювати 3, 4. Дуже важливе значення має його [хворого] нормальний психічний стан, навіювання йому твердої впевненості у видужанні (Наука.., 2, 1960, 42). Словник української мови в 11 томах