навіювання

НАВІ́ЮВАННЯ (цілеспрямований вплив на волю й почуття людини), НАВІ́ЯННЯ, СУГЕ́СТІЯ книжн.; ГІПНО́З, ГІПНОТИЗУВА́ННЯ (усипляння шляхом навіювання та вплив на волю людини в такому стані). Сеанс навіювання; Лікувати шляхом навіювання; Чим більш вони (поезії Є. Плужника) уривчасті, еліптичні, тим, здається, сильніше випромінюють з себе дивну силу поетичної сугестії (Л. Новиченко); Його водолікування, гіпноз не бере, не те, що трава! (Ю. Яновський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навіювання — наві́ювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. навіювання — -я, с. 1》 Дія за знач. навіювати 3), 4). 2》 Те саме, що сугестія. || Спрямована психічна дія, яка сприймається суб'єктом пасивно, без критичної оцінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навіювання — (від лат. suggero — навіюю, раджу) — психічний вплив однієї людини на іншу, який має на меті актуалізацію або зміну психічних установок, ціннісних орієнтацій, мотивів, ставлення, оцінок, вчинків, поведінки та ін. окремої людини чи групи людей. Словник-довідник музичних термінів
  4. навіювання — НАВІ́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. наві́ювати 3, 4. Тій же задачі імпресіоністичного навіювання служить і тонкий, не чуваної доти музичності, вірш Тичини (М. Словник української мови у 20 томах
  5. навіювання — НАВІ́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. наві́ювати 3, 4. Дуже важливе значення має його [хворого] нормальний психічний стан, навіювання йому твердої впевненості у видужанні (Наука.., 2, 1960, 42). Словник української мови в 11 томах