навіюваний

НАВІ́ЮВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до наві́ювати 2–5.

Смирення, навіюване з покоління в покоління, вирвалося назовні повною і безмежною вседозволеністю (з навч. літ.);

Недалекоглядні технологи провокують своїх хазяїв, тобто олігархів на створення криз. Ці добре навіювані ідеї олігархи запроваджують у життя, внаслідок чого країна втрачає як у міжнародному, так і у внутрішньому іміджі (з газ.).