1. Словник української мови у 20 томах

нага

НА́ГА, и, ж., заст.

Сором.

Не сором і не нага, що тебе сусіди не люблять (Б. Грінченко);

А він суперник неначе не звернув уваги, Лиш усміхнувсь – і переможця сміх Мене ударив, як хльосткий батіг, І я не знав, де дітися від наги (Д. Павличко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нага — I невідм., мн. (одн. нага, ч. і ж.). Група родинних племен і народності, які розмовляють тибето-бірманськими мовами і населяють прикордонні райони Індії та Бірми; представники цієї племінної групи. II -и, ж., зах. Ганьба, сором. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нага — (санскр.) Змія, форма якої використовувалася у монументальному будівництві Кампучії при створенні парадних балюстрад, якими відзначалися входи до палаців, котрі фланкували підйоми на тераси. Архітектура і монументальне мистецтво
  3. нага — Нага, -ги ж. Позоръ, стыдъ. Не сором і не нага, що тебе сусіди не люблять? Волынск. г. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка