наглузувати
НАГЛУЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., з кого, розм.
Те саме, що поглузува́ти.
– Ой мрії мої, мрії золоті! Невже вас оце вітром рознесе по цих безкрайніх степах, а мої вороги ще й насміються, наглузують з мене? (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наглузувати — Наглузувати, -зую, -єш гл. — з ко́го. Насмѣяться, наиздѣваться. Словник української мови Грінченка