1. Словник української мови у 20 томах

наглузуватися

НАГЛУЗУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., з кого, розм.

Багато, досхочу поглузувати.

Ану, до чогодоведе Брехня його [свата]? – сам розмишляю. Та й наглузуюся ж тоді З свого названого я свата! (Панас Мирний);

З нас сміятимуться наші знайомі в Ментоні, в Ніцці, – сказав Павлусь. – Ще й в газетах обсміють, опоганять і наглузуються якісь письмаки (І. Нечуй-Левицький);

Що вже наглузуються, накепкуються та наганьбляться – про те сама знає... (М. Коцюбинський);

Взялася [Санька] в боки, завела вслід Маркові глумливої пісні, аж заходилася, досхочу насміялася, наглузувалася (К. Гордієнко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наглузуватися — наглузува́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. наглузуватися — -уюся, -уєшся, док., розм. Багато, досхочу поглузувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наглузуватися — НАГЛУЗУВА́ТИСЯ, у́юся, у́ешся, док., розм. Багато, досхочу поглузувати. Це було перше хвилююче відчуття перемоги, що зазнали дівчата за все літо. Все ж і наспівалися, налящалися, наглузувалися з пригінчого! (Горд., II, 1959, 78). Словник української мови в 11 томах