нагнутий
НАГНУ́ТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до нагну́ти.
Голова була повернута і нагнута до стіни (Т. Осьмачка);
Круглі, трошки опущені плечі, нагнута вперед лебедина шия надавали їй стільки жіночої ніжності. що чоловіки в присутності Тамари Розумовської почували себе підкореними (М. Томчаній);
За вікнами зрідка розцвітала синя гілка блискавиці, нагнуті вітром дерева обтрушували росу й шуми (М. Стельмах).
2. у знач. прикм. Який нагнувся.
Зелені очерети в березі неначе дрімали, заглядаючи в воду своїми легенькими, як пух, нагнутими китицями – вершечками (І. Нечуй-Левицький);
Трава обіч дороги хилилась, і швидкі хвилі нагнутої трави набирали миготливого сивого відблиску (Є. Гуцало).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагнутий — нагну́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- нагнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нагнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нагнутий — НАГНУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мии. ч. до нагну́ти. Придорожні, нагнуті в один бік верби зеленими руками припадали до Василя, востаннє струшували на його обличчя осінній шум і гіркуваті сльози (Стельмах, II, 1962, 8); Круглі, трошки опущені плечі... Словник української мови в 11 томах