1. Словник української мови в 11 томах

нагнутий

НАГНУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мии. ч. до нагну́ти.

Придорожні, нагнуті в один бік верби зеленими руками припадали до Василя, востаннє струшували на його обличчя осінній шум і гіркуваті сльози (Стельмах, II, 1962, 8);

Круглі, трошки опущені плечі, нагнута вперед лебедина шия надавали їй стільки жіночої ніжності. що чоловіки в присутності Тамари Розумовської почували себе підкореними (Томч., Готель.., 1960, 265).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагнутий — нагну́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. нагнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нагнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нагнутий — НАГНУ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до нагну́ти. Голова була повернута і нагнута до стіни (Т. Осьмачка); Круглі, трошки опущені плечі, нагнута вперед лебедина шия надавали їй стільки жіночої ніжності. Словник української мови у 20 томах