наговорювання
НАГОВО́РЮВАННЯ, я, с.
Дія за знач. нагово́рювати.
Чутно було посуд, чутно було воду, поцілунки й перешіптування, наспівування маршів і наговорювання молитов (С. Жадан);
Забудьмо всі образи, відкиньмо усілякий гнів, наговорювання та обмови, подаймо ближньому руку прощення і допомоги (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me