наговорювання

НАГОВО́РЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. нагово́рювати.

Чутно було посуд, чутно було воду, поцілунки й перешіптування, наспівування маршів і наговорювання молитов (С. Жадан);

Забудьмо всі образи, відкиньмо усілякий гнів, наговорювання та обмови, подаймо ближньому руку прощення і допомоги (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me