наголошуватися

НАГОЛО́ШУВАТИСЯ, ується, недок.

1. Виділятися силою голосу чи підвищенням тону (про склади, слова).

Залежно від змісту можуть наголошуватись і такі повнозначні частини мови, як займенники, прислівники, числівники (з навч. літ.);

Відповідною інтонацією значення другорядних членів може підсилюватися, наголошуватися, тобто відокремлюватися (з навч. літ.).

2. що, на чому, із спол. що, перен. Підкреслюватися, ставитися на перший план.

У доповіді та виступах учасників засідання наголошувалося на невідкладних завданнях щодо поліпшення якості, дієвості та ефективності всіх засобів реклами (з газ.).