наголошувати
НАГОЛО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАГОЛОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док.
1. що. Силою голосу чи підвищенням тону виділяти склад у слові або слово в реченні.
Безсуфіксні слова жіночого роду на -а (-я) наголошують переважно голосний кореня (з наук. літ.);
Говорячи, Андрій Петрович без притиску, але якось чудно наголошував то те, то те слово, буцімто в мові його був ще й інший сенс (Ю. Шовкопляс);
– Я принаймні завжди був проти всякого втручання в мої особисті, – він наголосив це слово, – особисті справи (Ю. Смолич).
2. що, на чому, на що, із спол. що і без прям. дод., перен. Підкреслювати, ставити на перший план що-небудь як важливе, основне.
Він [Іван Бриль] заговорив повагом, з неприхованою насмішкою наголошуючи на окремі вирази, якими б він хотів особливо дошкулити супротивникові (Ю. Смолич);
Щодо Максимовича, то слід сказати, що цей один з перших у нас збирачів і ентузіастів вивчення народної творчості першим наголосив на зв'язку “Слова” саме з народною творчістю (М. Рильський);
– Старшина Разуєв прекрасний моряк і теж, – наголосив я, – виходець з робітничо-селянської сім'ї (В. Логвиненко);
Професор Литвинов замовк, наголосивши востаннє свою правду (І. Багряний);
Необхідно наголосити, що любов до землі неможлива без любові до праці, важкої, кропіткої праці в ім'я життя (із журн.).
Значення в інших словниках
- наголошувати — (силою голосу підсилити щось) акцентувати, підкреслювати, виділяти що. Словник синонімів Полюги
- наголошувати — наголо́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- наголошувати — (думку) підкреслювати, виділяти, (звук) притискати, натискати <�робити наголос, вдаряти> на. Словник синонімів Караванського
- наголошувати — [наголошуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
- наголошувати — -ую, -уєш, недок., наголосити, -ошу, -осиш, док. 1》 перех. Силою голосу чи підвищенням тону вирізняти склад у слові або слово в реченні. 2》 перех. і неперех., що, на чому, на що, із спол. що, перен. Вирізняти, підкреслювати, ставити на перший план якусь думку, якесь положення і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наголошувати — ВИДІЛЯ́ТИ (зосереджувати увагу на комусь-чомусь, робити помітним серед інших), ВИРІЗНЯ́ТИ, УВИРА́ЗНЮВАТИ, ВИПИНА́ТИ, ВИОКРЕ́МЛЮВАТИ рідше; ВІДТІ́НЮВАТИ, ВІДТІНЯ́ТИ (робити помітнішим, виразнішим що-небудь). — Док. Словник синонімів української мови
- наголошувати — Наго́лошувати, -шую, -шуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- наголошувати — НАГОЛО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАГОЛОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док. 1. перех. Силою голосу чи підвищенням тону виділяти склад у слові або слово в реченні. Безсуфіксні слова жіночого роду на —а (-я) наголошують переважно голосний кореня (Курс сучасної укр. літ. Словник української мови в 11 томах
- наголошувати — Наголошувати, -шую, -єш сов. в. наголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Провозглашать, провозгласить. Як би я знав, то наголосив би тебе дохтором на сході. Ромен. у. 2) Дѣлать, сдѣлать удареніе въ словѣ. Желех. 3) Только въ сов. в. Навопить, напричитывать. Наголосила повну голову. Словник української мови Грінченка