наголошувати

Значення в інших словниках

1. наголошувати — (силою голосу підсилити щось) акцентувати, підкреслювати, виділяти що. Словник синонімів Полюги
2. наголошувати — наголо́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. наголошувати — (думку) підкреслювати, виділяти, (звук) притискати, натискати <�робити наголос, вдаряти> на. Словник синонімів Караванського
4. наголошувати — -ую, -уєш, недок., наголосити, -ошу, -осиш, док. 1》 перех. Силою голосу чи підвищенням тону вирізняти склад у слові або слово в реченні. 2》 перех. і неперех., що, на чому, на що, із спол. що, перен. Вирізняти, підкреслювати, ставити на перший план якусь думку, якесь положення і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. наголошувати — НАГОЛО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАГОЛОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док. 1. що. Силою голосу чи підвищенням тону виділяти склад у слові або слово в реченні. Безсуфіксні слова жіночого роду на -а (-я) наголошують переважно голосний кореня (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
6. наголошувати — ВИДІЛЯ́ТИ (зосереджувати увагу на комусь-чомусь, робити помітним серед інших), ВИРІЗНЯ́ТИ, УВИРА́ЗНЮВАТИ, ВИПИНА́ТИ, ВИОКРЕ́МЛЮВАТИ рідше; ВІДТІ́НЮВАТИ, ВІДТІНЯ́ТИ (робити помітнішим, виразнішим що-небудь). — Док. Словник синонімів української мови
7. наголошувати — Наго́лошувати, -шую, -шуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. наголошувати — НАГОЛО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАГОЛОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док. 1. перех. Силою голосу чи підвищенням тону виділяти склад у слові або слово в реченні. Безсуфіксні слова жіночого роду на —а (-я) наголошують переважно голосний кореня (Курс сучасної укр. літ. Словник української мови в 11 томах
9. наголошувати — Наголошувати, -шую, -єш сов. в. наголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Провозглашать, провозгласить. Як би я знав, то наголосив би тебе дохтором на сході. Ромен. у. 2) Дѣлать, сдѣлать удареніе въ словѣ. Желех. 3) Только въ сов. в. Навопить, напричитывать. Наголосила повну голову. Словник української мови Грінченка