нагороджений
нагоро́джений
[нагороджеинией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагороджений — нагоро́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- нагороджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нагородити I. || нагороджено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нагороджений — НАГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нагороди́ти¹. Ми зараз вилітаємо до нашої столиці. Ви всі нагороджені цією поїздкою за прекрасну роботу (О. Словник української мови у 20 томах
- нагороджений — Нагоро́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нагороджений — НАГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нагороди́ти¹. Ми зараз вилітаємо до нашої столиці. Ви всі нагороджені цією поїздкою за прекрасну роботу (Ів., Вел. очі, 1956, 116); За заслуги перед народом О. Словник української мови в 11 томах