нагородний
НАГОРО́ДНИЙ, нагоро́дна, нагоро́дне́.
Прикм. до нагоро́да.
– Медаль “За відвагу” – якраз в міру заслуги. – Ну що ж, давайте “За відвагу”, – погодився Савичев. – Медаль швидше пройде в нагородному відділі... (Л. Первомайський);
Нагородна система нашої країни склалася багато віків тому (з наук.-попул. літ.);
В Бородінському музеї під склом зберігаються пожовклі від часу нагородні листи учасників бою, які особливо відзначилися (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагородний — нагоро́дний прикметник нагородни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- нагородний — -а, -е. Стос. до нагороди. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нагородний — НАГОРО́ДНИЙ, нагоро́дна, нагоро́дне́. Стос. до нагороди. В Бородінському музеї під склом зберігаються пожовклі від часу нагородні листи учасників бою, які особливо відзначилися (Рад. Укр., 28. IX 1962, 3). Словник української мови в 11 томах