нагороїжений

НАГОРОЇ́ЖЕНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до нагорої́жити;

// у знач. прикм. Який нагороїжився.

В кінці дистанції він [сержант] просто рвав траву ліктями. Підвівся і, ввесь нагороїжений, підійшов до лейтенанта (Ю. Бедзик);

Кришка на ньому [роялі] піднята вгору, й від цього він ще більше нагадує нагороїженого звіра, що ось-ось ладен кинутись на свою жертву (Л. Дмитерко).