награно
НА́ГРАНО.
Присл. до на́граний 2.
Заблудовський з розгону ще й пхнув Лободу, повалив уже мертвого на землю, а сам награно навколішки впав перед Наливайком (Іван Ле);
– Підемо, га? – награно бадьорим тоном запитав Сторожук (Є. Гуцало).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- награно — на́грано прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- награно — див. удавано Словник синонімів Вусика
- награно — Присл. до награний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- награно — НА́ГРАНО. Присл. до на́граний 2. Заблудовський з розгону ще й пхнув Лободу, повалив уже мертвого на землю, а сам награно навколішки впав перед Наливайком (Ле, Наливайко, 1957, 421). Словник української мови в 11 томах