награний
НА́ГРАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до награ́ти.
Та й очі сяяли тим звичним для царя, награним за довгі роки державним, височайшим блиском (О. Ільченко);
І планета виконує свій колобіг По давно уже награній схемі (Б. Олійник).
2. у знач. прикм. Удаваний, нещирий, напускний.
[Медвецький (з награною гостинністю):] А-а, Вікторе Аркадійовичу! Просимо!.. (О. Левада);
На суді він намагався триматися зухвало, самовпевнено. Але ця зухвалість була награна, за нею проглядали непевність і глибоко прихований страх (П. Дорошко);
// Несправжній, штучний.
На закінчення навчання – випускний іспит: конкретна награна ситуація нападу на представника зарубіжної фірми на вулиці, в трамваї, в автомобілі (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- награний — на́граний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- награний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до награти. 2》 у знач. прикм. Удаваний, нещирий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- награний — УДА́ВАНИЙ (ВДА́ВАНИЙ) (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось, чогось тощо — такий, якого не відчувають, не мають і т. ін. Словник синонімів української мови
- награний — НА́ГРАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до награ́ти. 2. у знач. прикм. Удаваний, нещирий. Елеонора Степанівна, легко повернувшись у мій бік, примружила палкі очі, осяяла мене такою награною любов’ю, такою ніжністю, що я весь спалахнув, мов на вогні (Збан. Словник української мови в 11 томах