награний
НА́ГРАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до награ́ти.
2. у знач. прикм. Удаваний, нещирий.
Елеонора Степанівна, легко повернувшись у мій бік, примружила палкі очі, осяяла мене такою награною любов’ю, такою ніжністю, що я весь спалахнув, мов на вогні (Збан., Малин, дзвін, 1958, 23);
— Коротше кажучи, матінко, вирішили ми будуватися, — якимось награним тоном.. сповістив Крамаренко (Мур., Свіже повітря.., 1962, 151).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- награний — на́граний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- награний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до награти. 2》 у знач. прикм. Удаваний, нещирий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- награний — НА́ГРАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до награ́ти. Та й очі сяяли тим звичним для царя, награним за довгі роки державним, височайшим блиском (О. Ільченко); І планета виконує свій колобіг По давно уже награній схемі (Б. Олійник). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- награний — УДА́ВАНИЙ (ВДА́ВАНИЙ) (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось, чогось тощо — такий, якого не відчувають, не мають і т. ін. Словник синонімів української мови