нагульник
НАГУ́ЛЬНИК, а, ч.
Місце, відведене для нагулювання риби.
Як тільки зійде лід, рибоводи намагаються розвантажити зимувальник і провести раннє зариблення ставів з тим, щоб подовжити строк росту риби в нагульниках (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me