нагульник

НАГУ́ЛЬНИК, а, ч.

Місце, відведене для нагулювання риби.

Як тільки зійде лід, рибоводи намагаються розвантажити зимувальник і провести раннє зариблення ставів з тим, щоб подовжити строк росту риби в нагульниках (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me