надбавити

НАДБА́ВИТИ див. надбавля́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надбавити — надба́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надбавити — див. надбавляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надбавити — ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. надбавити — НАДБА́ВИТИ див. надбавля́ти. Словник української мови в 11 томах