надати

НАДА́ТИ¹ див. надава́ти².

НАДА́ТИ², да́м, даси́, док., чого, розм.

Дати в достатній кількості, задовольнити кого-, що-небудь чимсь.

Дома ж то не надасть Тихон ніяк хліба. Народу, народу! один за одним як плав пливуть (Г. Квітка-Основ'яненко);

На кожную стеблиночку Пошлеш [хмаро] одну росиночку – А віку додаси, – А морю широченному, Глибокому, силенному Води не надаси! (Л. Глібов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надати — нада́ти 1 дієслово доконаного виду дати можливість мати щось нада́ти 2 дієслово доконаного виду дати в достатній кількості, задовольнити кого-, що-небудь чимсь розм. Орфографічний словник української мови
  2. надати — [надатие] -дам, -даси, -дас'т', -дамо, -дасте, -дадут'; мин. даў, дала; нак. -дай, -дайтеи Орфоепічний словник української мови
  3. надати — I див. надавати II. II -дам, -даси, док., перех., розм. Дати в достатній кількості, задовольнити чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. надати — НАДАВА́ТИ кому, чому чого, рідше що (про який-небудь предмет, чинник — певним чином змінювати зовнішність, вигляд, форму кого-, чого-небудь; про вираз або риси обличчя, одяг і т. ін. Словник синонімів української мови
  5. надати — Нада́ти, див. надава́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. надати — НАДА́ТИ¹ див. надава́ти². НАДА́ТИ², да́м, даси́, док., перех., розм. Дати в достатній кількості, задовольнити чим-небудь. Дома ж то не надасть Тихон ніяк хліба. Народу, народу! один за одним як плав пливуть (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  7. надати — Нада́ти, -ся см. надавати, -ся. Словник української мови Грінченка