надати
нада́ти 1
дієслово доконаного виду
дати можливість мати щось
нада́ти 2
дієслово доконаного виду
дати в достатній кількості, задовольнити кого-, що-небудь чимсь
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надати — [надатие] -дам, -даси, -дас'т', -дамо, -дасте, -дадут'; мин. даў, дала; нак. -дай, -дайтеи Орфоепічний словник української мови
- надати — I див. надавати II. II -дам, -даси, док., перех., розм. Дати в достатній кількості, задовольнити чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надати — НАДА́ТИ¹ див. надава́ти². НАДА́ТИ², да́м, даси́, док., чого, розм. Дати в достатній кількості, задовольнити кого-, що-небудь чимсь. Дома ж то не надасть Тихон ніяк хліба. Народу, народу! один за одним як плав пливуть (Г. Словник української мови у 20 томах
- надати — НАДАВА́ТИ кому, чому чого, рідше що (про який-небудь предмет, чинник — певним чином змінювати зовнішність, вигляд, форму кого-, чого-небудь; про вираз або риси обличчя, одяг і т. ін. Словник синонімів української мови
- надати — Нада́ти, див. надава́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- надати — НАДА́ТИ¹ див. надава́ти². НАДА́ТИ², да́м, даси́, док., перех., розм. Дати в достатній кількості, задовольнити чим-небудь. Дома ж то не надасть Тихон ніяк хліба. Народу, народу! один за одним як плав пливуть (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
- надати — Нада́ти, -ся см. надавати, -ся. Словник української мови Грінченка