1. Словник української мови у 20 томах

надбережний

НАДБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е.

Який міститься, розташований на березі, біля берега або понад берегом.

Попадались маленькі озера, що грали лускою і тріпотіли, як срібна риба, кинута з річки на надбережну траву (М. Коцюбинський);

Він [хлопець] не пішов на міст, а пішов бережиною, по вузенькій стежечці, що крутилася поміж надбережними лозами (А. Кримський);

Трохи постояв [Лужинський], пригадуючи план надбережних вулиць (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надбережний — надбере́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. надбережний — Набережний, побережний, прибережний. Словник синонімів Караванського
  3. надбережний — -а, -е. Який міститься, розташований на березі, біля берега, понад берегом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. надбережний — Надбере́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. надбережний — НАДБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е. Який міститься, розташований на березі, біля берега, понад берегом. Попадались маленькі озера, що грали лускою і тріпотіли, як срібна риба, кинута з річки на надбережну траву (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. надбережний — Надбережний, -а, -е Береговой, набережный. Желех. Словник української мови Грінченка