1. Словник української мови в 11 томах

надбережний

НАДБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е. Який міститься, розташований на березі, біля берега, понад берегом.

Попадались маленькі озера, що грали лускою і тріпотіли, як срібна риба, кинута з річки на надбережну траву (Коцюб., II, 1955, 211);

Виблискувала у лузі річка і, звиваючись, губилася в зелених шатах надбережного гаю… (Шиян, Баланда, 1957, 193).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надбережний — надбере́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. надбережний — Набережний, побережний, прибережний. Словник синонімів Караванського
  3. надбережний — -а, -е. Який міститься, розташований на березі, біля берега, понад берегом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. надбережний — НАДБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е. Який міститься, розташований на березі, біля берега або понад берегом. Попадались маленькі озера, що грали лускою і тріпотіли, як срібна риба, кинута з річки на надбережну траву (М. Словник української мови у 20 томах
  5. надбережний — Надбере́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. надбережний — Надбережний, -а, -е Береговой, набережный. Желех. Словник української мови Грінченка