надвечори

НАДВЕЧОРИ́, присл., розм.

Те саме, що на́две́чір.

– Чи не вас то я бачив колись влітку на скелі над водою в цій самій сукні? Ви стояли навколішки так надвечори, і молились богу (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надвечори — надвечори́ прислівник надвечір незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. надвечори — присл., розм. Те саме, що надвечір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надвечори — Надвечори́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. надвечори — НАДВЕЧОРИ́, присл., розм. Те само, що надве́чір. — Чи не вас то я бачив колись влітку на скелі над водою в цій самій сукні? Ви стояли навколішки так надвечори, і молились богу (Н.-Лев., І, 1956, 186). Словник української мови в 11 томах