надворі

НАДВО́РІ, присл.

Поза приміщенням, на повітрі.

– Авжеж! оце встану вам відчиняти! .. Досиділи до ночі, то про мене ночуйте й надворі (І. Нечуй-Левицький);

Коли прибуде до своєї сестри на дідизну в гості, тоді і в хаті стає тісно від його друзів, тож сідають надворі під абрикосом (О. Гончар);

// На подвір'ї.

Слуги вештались, похапцем виносили йукладали на хури усяке ціновитіше добро (І. Нечуй-Левицький);

Упоравшись надворі, мати пхають у двері в'язку соломи і кидають біля грубки (Григір Тютюнник);

// У природі.

Уже й літо минулося, Зима вже надворі (Т. Шевченко);

Сім погод надворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете (приказка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надворі — НАДВОРІ – НА ДВОРІ Надворі, присл. Поза приміщенням, на повітрі. Надворі стемніло (Панас Мирний); Надворі дощ шумить і плеще... (В.Сосюра). На дворі, ім. з прийм. Де в тих сиріт безталанних Добро теє бралось? і в коморі, і на дворі, На току й на ниві (Т. Літературне слововживання
  2. надворі — пр., у дворі, на вулиці, не в хаті <�приміщенні>, назовні, зовні, на природі, на повітрі. Словник синонімів Караванського
  3. надворі — присл. Поза приміщенням, на повітрі. || У природі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. надворі — надво́рі прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  5. надворі — НАДВО́РІ (поза приміщенням), ПРО́СТО НЕ́БА, НА ПОВІ́ТРІ, НА ВО́ЛІ поет. (поза приміщенням, на відкритому, просторому місці). Надворі було так гарно: сонячно, тепло... (А. Тесленко); Ночувати просто неба; Гуляти на повітрі; Ходжу я на волі — не дишу, а несито ковтаю свіже повітря (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови
  6. надворі — Надво́рі, присл.; на дворі́, імен. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. надворі — НАДВО́РІ, присл. Поза приміщенням, на повітрі. — Авжеж! оце встану вам відчиняти!..Досиділи до ночі, то про мене ночуйте й надворі (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. надворі — Надво́рі нар. Внѣ дома, подъ открытымъ небомъ, на дворѣ. Хиба тільки світу, що у вікні? Єсть іще й на дворі. Ном. № 5529. Мати твоя та брати твої стоять на дворі. Єв. Л. VIII. 20. Словник української мови Грінченка