надворітний
НАДВОРІ́ТНИЙ, а, е.
Розміщений,збудований і т. ін. над воротами, брамою.
Князь і княжня, верховні ієреї церкви, мужі київські старші й молодші стали на заборі перед надворітною церквою, .. коли Євпраксія проходила через золоті ворота (П. Загребельний);
На склепистій стелі під'їзду Ужгородського замку зяють два квадратних отвори. Якщо ворогові щастило розбити ворота і проникнути до під'їзду, то з надворітної башти через ці отвори обливали його окропом і гарячою смолою (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me